Effects of enriched artemia on growth and survival of juvenile freshwater crayfish (Astacus leptodactylus Esch. 1823)

The experiment was conducted to investigate the effects of artemia enriched with lipid emulsions containing highly unsaturated fatty acids on growth and survival of juvenile freshwater crayfish Astacus leptodactylus. Juvenile crayfish were fed artemia enriched with commercial emulsions (red pepper and olio ω3) and un-enriched artemia (control). The highest eicosapentaenoic acid (EPA) level was found in artemia enriched with olio ω3 (3.17%) and the highest docosahexaenoic acid (DHA) level was found in artemia enriched with red pepper (3.56%). The weight gain, specific growth, and survival rates of juvenile crayfish increased with increasing amount of EPA and DHA in dietary artemia respectively (0.04%, 2.32%). Finally, the juveniles fed with artemia enriched with olio ω3 and red pepper had a better weight gain, specific growth rate, and survival than those fed with un-enriched artemia (p<0.05)

Effects of an Extract of Salvia miltiorrhiza on a PenicillinInduced Epilepsy Model in Rats

In a penciling-induced epilepsy model, Wistar rats (16 males, 16 females) were i.p. administered by an extract of Salvia miltiorrhiza (SmE; total dose 50mg/kg) once a day, during 15 days. The rats were divided into four equal groups, control and SmE-treated for each sex. After the treatment period, an epilepsy model was produced by penicillin G (500 IU) injection into the motor cortex; the electrocorticogram (EcoG) was recorded for 120 min, and statistical analysis was performed. In the male control group with penicillin-induced epilepsy, the spike frequency was significantly (P < 0.05) higher than that in the female control group. The frequency values have been significantly (P < 0.01) increased within the observation period in the female SmE-treated group, while the respective values significantly (P < 0.05) decreased in the analogous male group. There were insignificant differences in the amplitude values and latency to onset of the spike/wave events between female/male SmE and female/male control groups (P > > 0.05). Thus, the SmE exerts anticonvulsant effects in the male rat group, while its effect should be characterized as proconvulsant in the female group in penicillin-induced epilepsy model. The difference (related to the presence of estrogen analogs in the SmE) is determined by dissimilar hormonal backgrounds in males and females. The SmE may be considered the base for development of anticonvulsant drugs for clinical therapy of epilepsy in the future.В умовах моделювання епілептичної активності (індукція інтракортикальним уведенням пеніциліну) щурам лінії Вістар (16 самців і 16 самиць) уводили екстракт шавлії (Salvia miltiorrhiza extract, SmE, загальна доза 50 мг/кг, щоденні ін’єкції протягом 15 діб). Щури були поділені на чотири рівні групи – контрольні та піддані ін’єкціям SmE самці та самиці. Після періоду введень екстракту епілептиформна активність індукувалась уведенням (500 МО) пеніциліну G у моторну кору, після чого відводили електрокортикограму (EКoГ) протягом 120 хв та піддавали її статистичному аналізу. В контрольній групі самців частота в ЕКоГкомплексах пік–хвиля була вірогідно вищою (P < 0.05), ніж така в контрольній групі самиць. Значення частоти істотно зростали (P < 0.01) у групі самиць котрим уводили SmE, тоді як відповідні значення в аналогічній групі самців вірогідно зменшувалися (P < 0.05). Не було виявлено істотних відмінностей між середніми значеннями амплітуд комплексів пік–хвиля та латентних періодів виникнення таких комплексів у групах самиць та самців, котрим уводили SmE, та аналогічних контрольних груп самиць і самців (P > 0.05). Отже, SmE проявляє протисудомні впливи в умовах пеніцилінової моделі епілепсії в групі самцівщурів, тоді як у групі самиць ефекти мають кваліфікуватись як просудомні. Різниця в характері впливів, зумовлена наявністю аналогів естрогенів у SmE, визначається різним гормональним фоном у самиць і самців. SmE може розглядатись як основа для розробки антиконвульсантних засобів для терапії епілепсії в майбутньому

Gender Specificity of Genistein Treatment in Penicillin-Induced Epileptiform Activity in Rats

We investigated gender-dependent differences of genistein (isoflavone phytoestrogen) treatment in a penicillin-induced experimental epilepsy rat model. Twenty-eight adult Wistar Albino rats (14 females and 14 males) were devided into four groups, control and genisteintreatmed males and females. Genistein (100 µg/kg, i.p) or saline was given during 15 days before the electrocorticography (ECoG) recordings. The epileptiform activity was induced by penicillin G potassium solt (500 IU, i.c) injections into the left somatomotor cortex. Significant differences among the groups were found in the latency to onset of epileptiform activity. This value in the female control group was significantly longer than the latencies in the male control, male genistein, and female genistein groups (respectively, P = 0.002, 0.015, and 0.032). There were no significant differences regarding the spike/wave frequencies and amplitudes in epileptiform activity between female/male genistein and control groups within all observation intervals (P > 0.05). Thus, genistein exerts a proconvulsant effect in the penicillin-induced epilepsy model, and the effect demonstrates the clear gender specificity related to the specificity of hormonal backgrounds in males and females.Ми досліджували залежні від статі відмінності впливу ґеністеїну (ізофлавоноїдного фітоестрогена) в умовах індукованої пеніциліном експериментальної моделі епілепсії у щурів. 28 дорослих щурів лінії Вістар (14 самиць і 14 самців) були поділені на чотири групи – контрольних та лікованих ґеністеїном самців і самиць. Ґеністеїн (100 мкг/кг, внутрішньоочеревинно) або фізіологічний розчин уводився тваринам протягом 15 діб, після чого у них відводились електрокортикограма (ЕКоГ). Епілептиформна активність індукувалась ін’єкцією пеніциліну G калієвої солі (500 МО) в ліву соматомоторну кору. Істотні міжгрупові відмінності були виявлені щодо латентного періоду початку епілептиформної активності (P = 0.013). Ця величина в контрольній групі самиць була істотно більшою, ніж аналогічні значення в контрольній групі самців та групах самців і самиць, лікованих ґеністеїном (P = 0.002, 0.015 та 0.032 відповідно). Не було виявлено істотних відмінностей щодо частоти комплексів пік/хвиля та амплітуди епілептиформної активності у всіх чотирьох груп у межах інтервалу спостережень (P > > 0.05). Зроблено висновок, що ґеністеїн впливає на пеніцилініндуковану модель епілепсії як проконвульсант; відповідні ефекти демонструють значну гендерну специфіку, очевидно, залежну від гормонального фону в самців і самиць

Angiographic Features and Clinical Outcomes of Balloon Uncrossable Lesions during Chronic Total Occlusion Percutaneous Coronary Intervention

Background: Balloon uncrossable lesions are defined as lesions that cannot be crossed with a balloon after successful guidewire crossing. Methods: We analyzed the association between balloon uncrossable lesions and procedural outcomes of 8671 chronic total occlusions (CTOs) percutaneous coronary interventions (PCIs) performed between 2012 and 2022 at 41 centers. Results: The prevalence of balloon uncrossable lesions was 9.2%. The mean patient age was 64.2 ± 10 years and 80% were men. Patients with balloon uncrossable lesions were older (67.3 ± 9 vs. 63.9 ± 10, p < 0.001) and more likely to have prior coronary artery bypass graft surgery (40% vs. 25%, p < 0.001) and diabetes mellitus (50% vs. 42%, p < 0.001) compared with patients who had balloon crossable lesions. In-stent restenosis (23% vs. 16%. p < 0.001), moderate/severe calcification (68% vs. 40%, p < 0.001), and moderate/severe proximal vessel tortuosity (36% vs. 25%, p < 0.001) were more common in balloon uncrossable lesions. Procedure time (132 (90, 197) vs. 109 (71, 160) min, p < 0.001) was longer and the air kerma radiation dose (2.55 (1.41, 4.23) vs. 1.97 (1.10, 3.40) min, p < 0.001) was higher in balloon uncrossable lesions, while these lesions displayed lower technical (91% vs. 99%, p < 0.001) and procedural (88% vs. 96%, p < 0.001) success rates and higher major adverse cardiac event (MACE) rates (3.14% vs. 1.49%, p < 0.001). Several techniques were required for balloon uncrossable lesions. Conclusion: In a contemporary, multicenter registry, 9.2% of the successfully crossed CTOs were initially balloon uncrossable. Balloon uncrossable lesions exhibited lower technical and procedural success rates and a higher risk of complications compared with balloon crossable lesions

Penicillin-Induced Epileptiform Ecog Activity in Gerbils: Effects of Physical Exercise and a Diospyros Kaki Extract

Mongolian gerbils (28 males) were divided into four groups, control (C), treadmill-exercised (Ex), treated with the extract of Diospyros kaki (Dk), and treated with the Dk extract plus exercised (Ex+Dk) groups. Animals of the respective groups were running-exercised for 30 min per day during 8 weeks, and the Dk extract (dose 20mg/kg) was given by gavage during five days per week within the same period. After the treatment and exercise period, an epilepsy model was produced by penicillin G injection (500 IU) into the left somatomotor cortex, and electrocorticogram (ECoG) was recorded during 120 min. The mean frequency of spike/wave complexes was significantly smaller in the Ex and Ex+Dk groups from the 65th min of the observation period and, in the Dk group, from the 75th min than the respective value in the C group (P < 0.01, P < 0.05, and P < 0.01, respectively). The differences in the amplitude values and latency to onset of the spike/wave events among all groups usally did not reach the significance level (P > 0.05), but, visin late stages of the observation period, an antiseisure effect of the Dk extract was obvious. Thus, both the running exercise and Dk extract applications inhibit penicillin-induced epileptiform activity by altering the spike/ wave frequency or severity of seizures observed in ECoG recordings. Further studies are needed to determine the effects of physical activity of different intensities and forms and to analyze the active compounds in the Dk extract.Монгольські піщанки (28 самців) були поділені на чотири групи – контрольну (C), піддану тренуванню на тредбані (Ex), групу з уведенням екстракту Diospyros kaki (східної хурми, група Dk) та групу з уведенням вказаного екстракту, комбінованим із тренуванням (Ex+Dk). Тварин відповідних груп тренували, примушуючи бігати 30 хв на день протягом восьми тижнів; екстракт Dk (20 мг/кг) уводився перорально п’ять днів на тиждень протягом того самого періоду. Після періоду тренування та введення екстракту у щурів індукували модельну епілепсію за допомогою ін’єкції 500 МО пеніциліну G у ліву соматомоторну кору і відводили електрокортикограму (ЕКоГ) протягом 20 хв. У групах Ex та Ex+Dk середня частота виникнення комплексів пік/хвиля була вірогідно меншою, ніж у контролі, починаючи з 65-ї хв періоду спостереження; те саме відмічалося в групі Dk починаючи з 75-ї хв вказаного періоду (P < 0.01, P < 0.05 та P < 0.01 відповідно). Відмінності значень амплітуди ЕКоГ та латентного періоду до появи комплексів пік/хвиля в усіх групах звичайно не досягали рівня вірогідності (P > 0.05), але на пізній ділянці періоду спостереження антисудомний вплив екстракту Dk був очевидним. Отже, тренування бігом та уведення екстракту хурми східної пригнічує індуковану пеніциліном епілептиформну активність, змінюючи частоту комплексів пік/хвиля та інтенсивність судомної активності, що спостерігається в ЕКоГ. Потрібні подальші дослідження для того, щоб визначити ефекти фізичної активності різної інтенсивності та форми та проаналізувати активні компоненти екстракту хурми

Angiographic Features and Clinical Outcomes of Balloon Uncrossable Lesions during Chronic Total Occlusion Percutaneous Coronary Intervention

Background: Balloon uncrossable lesions are defined as lesions that cannot be crossed with a balloon after successful guidewire crossing. Methods: We analyzed the association between balloon uncrossable lesions and procedural outcomes of 8671 chronic total occlusions (CTOs) percutaneous coronary interventions (PCIs) performed between 2012 and 2022 at 41 centers. Results: The prevalence of balloon uncrossable lesions was 9.2%. The mean patient age was 64.2 ± 10 years and 80% were men. Patients with balloon uncrossable lesions were older (67.3 ± 9 vs. 63.9 ± 10, p \u3c 0.001) and more likely to have prior coronary artery bypass graft surgery (40% vs. 25%, p \u3c 0.001) and diabetes mellitus (50% vs. 42%, p \u3c 0.001) compared with patients who had balloon crossable lesions. In-stent restenosis (23% vs. 16%. p \u3c 0.001), moderate/severe calcification (68% vs. 40%, p \u3c 0.001), and moderate/severe proximal vessel tortuosity (36% vs. 25%, p \u3c 0.001) were more common in balloon uncrossable lesions. Procedure time (132 (90, 197) vs. 109 (71, 160) min, p \u3c 0.001) was longer and the air kerma radiation dose (2.55 (1.41, 4.23) vs. 1.97 (1.10, 3.40) min, p \u3c 0.001) was higher in balloon uncrossable lesions, while these lesions displayed lower technical (91% vs. 99%, p \u3c 0.001) and procedural (88% vs. 96%, p \u3c 0.001) success rates and higher major adverse cardiac event (MACE) rates (3.14% vs. 1.49%, p \u3c 0.001). Several techniques were required for balloon uncrossable lesions. Conclusion: In a contemporary, multicenter registry, 9.2% of the successfully crossed CTOs were initially balloon uncrossable. Balloon uncrossable lesions exhibited lower technical and procedural success rates and a higher risk of complications compared with balloon crossable lesions